Пряде зима, пряде пухнасту ковдру, білу,
В мереживо зими сповиті сплять поля,
Хустину розгорта розшиту заметіллю,
Як мати, над своїм, над сплячим немовлям.
Приспів.
Сніги, сніги лягли сніги глибоко,
Кошлаті пасма стелються до ніг,
Сніги, сніги куди не кинеш око,
А з неба все новий, новий спадає сніг.
Засипали стежки високі кучугури,
На річках навела мости із кришталя,
І музика бринить; то скрипки, то бандури,
Як в степових снігах метелиця гуля.
Приспів.
А прялка все гуде, співає колискову,
Мороз дрімотний ліс сріблом розфарбував,
Прядеться біла мла, кружляє знову й знову,
Хто, земле, це вбрання тобі подарував?
Приспів.
Сніги, сніги лягли сніги глибоко,
Кошлаті пасма стелються до ніг,
Сніги, сніги куди не кинеш око,
А з неба все новий, новий спадає сніг.
Микола Токарь. Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 5804 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Живи. - Анатолий Бляшук Бог когда-то сказал Своему народу: «Во что вас бить еще, продолжающие свое упорство? Вся голова в язвах, и все сердце исчахло. От подошвы ноги до темени головы нет у него здорового места: язвы, пятна, гноящиеся раны, неочищенные и не обвязанные и не смягченные елеем. Земля ваша опустошена; города ваши сожжены огнем; поля ваши в ваших глазах съедают чужие; все опустело, как после разорения чужими». (Ис.1:5-7). Это слово актуально и сегодня…
